МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра ЗІ / Практична робота № 3 ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГРАМИ РЕЗЕРВНОГО КОПІЮВАННЯ з навчальної дисципліни: “ Захист програмного забезпечення та програмні методи захисту інформації ” Львів – 2013 Мета роботи: ознайомитися з утилітами клонування дисків, з їх функціональними можливостями та набути практичних навичок при роботі з цими утилітами. Короткі теоретичні відомості. Резервне копіювання (backup) — процес створення копії даних на носії (жорсткому диску, дискеті тощо), призначеному для відновлення даних в оригінальному місці їх розташування в разі їх пошкодження або руйнування. Резервне копіювання необхідне для можливості швидкого і недорогого відновлення інформації (документів, програм, настройок і т. д.) у випадку втрати робочої копії інформації з будь-якої причини. Крім цього вирішуються суміжні проблеми: Дублювання даних. Передача даних і робота з загальними документами. Вимоги до систем резервного копіювання: Надійність зберігання інформації. Забезпечується застосуванням відмовостійкого обладнання систем зберігання, дублюванням інформації і заміною втраченої копії іншою у разі знищення однієї з копій (в тому числі як частина відмовостійкості) . Простота в експлуатації — автоматизація (по можливості мінімізувати участь людини: як користувача, так і адміністратора). Швидке впровадження (просте встановлення та налаштування програм, швидке навчання користувачів). Види резервного копіювання: Повний резервування Full Backup Диференціальне резервування Differential Backup Додаткове резервування Incremental Backup Пофайловий метод Блочне інкрементальне копіювання Block Level Incremental Файловою системою (ФС) називається та частина ОС, яка забезпечує переведення віртуального представлення файлу у фізичне. Ця операція виконується поетапно, що дозволяє представити ФС у вигляді ієрархічної моделі, показаної на Рис. 1. Рис. 1 Файлова система - це ієрархічна структура (дерево) файлів і каталогів. Ця структура аналогічна перевернутому дереву, коріння якого розташоване вгорі, а гілки спрямовані вниз. У такому дереві файлів дані і програми об'єднані у групи, що називаються каталогами. Це дозволяє одночасно виконувати операції для всього вмісту каталогу. Файлова система FAT Абревіатура FAT (File Allocation Table) означає «таблиця розміщення файлів». Файлова система FAT являє собою просту файлову систему, розроблену для невеликих дисків і простих структур каталогів. Назва цієї файлової системи походить від методу, вживаного для організації файлів, - таблиця розміщення файлів (File Allocation Table, FAT), яка розміщується на початку диску. З метою захисту диску на ньому зберігаються дві копії FAT, на той випадок, якщо одна з них виявиться пошкодженою. Крім того, таблиця розміщення файлів і кореневий каталог повинні розміщуватися за строго фіксованими адресами, щоб файли, необхідні для запуску системи, були розміщені коректно. Том, відформатований для використання файлової системи FAT, розмічається по кластерах. При використанні файлової системи FAT номер кластера повинен мати довжину не більше 16 біт і являти собою один зі степенів 2. При форматуванні диску FAT з допомогою програми Format з командного рядка користувач має можливість вказати інший розмір кластера, відмінний від значення, що встановлюється за умовчанням. Проте встановлений розмір не може бути менше розміру за замовчуванням. Структура каталогу FAT не має чіткої організації, і файлам присвоюються перші доступні адреси кластерів на диску. Номер початкового кластера файлу являє собою адресу першого кластера, зайнятого файлом, в таблиці розташування файлів. Кожен кластер містить покажчик на наступний кластер, використаний файлом, або індикатор (OxFFFF), що вказує на те, що даний кластер є останнім кластером файлу. Оскільки всі записи каталогу мають однаковий розмір, байт атрибутів для кожного запису описує тип цього запису.Один біт вказує, що запис є, наприклад, підкаталогом, в той ...